Про покладення виконання обов"язків директора краєзнавчого музею

     Відповідно до Розпорядження голови Житомирської обласної ради № 335-К від 10 вересня 2018 року виконання обов’язків директора Житомирського обласного краєзнавчого музею покладено на Миколу Францовича Весельського – провідного наукового співробітника нашого закладу.

"Музей і школа: працюємо разом"

     Напередодні Дня міста в рамках музейно-освітнього проекту "Музей і школа: працюємо разом" співробітники краєзнавчого разом з учнями ЗОШ №35 провели інтерактивно-музейне заняття "Археологічні таємниці Житомира". Отримали море задоволення та цікавої інформації)

Перше вересня у краєзнавчому

День відкритих дверей відбувся першого вересня у краєзнавчому.

Було весело та цікаво!)

В ГЛИБИНАХ ДРЕВЛЯНСЬКОГО КРАЮ

     16 – 17 серпня 2018 р. відділ досліджень КЗ “Житомирський обласний краєзнавчий музей” долучився до експедиції Інституту археології НАН України і спільно провели роботи по обстеженню історико-археологічних старожитностей на території Олевського району. Протягом двох спекотних днів було обстежено території і околиці 5 населених пунктів, оглянуті пам’ятки різних історичних періодів.

    Значний інтерес представляє група стоянок доби мезоліту-неоліту, розташованих на околицях с. Рудня-Озерянська вздовж західного побережжя озера Корма, яке всохло і перетворилося на доволі велике торфовище. У давні часи ця місцевість приваблювала первісних мисливців і рибалок. Тут, на піщаних пагорбах, території яких місцями нагадують пустелю (Рис. 1), зібрані крем’яні знаряддя праці, пластинки, відщепи, а також уламки неолітичного посуду з домішками рослин у глині та прикрашених характерним для того часу орнаментом (Рис. 2).

Рис. 1. Піщані дюни на території с. Рудня-Озерянська, на яких археологи виявили стоянки первісних мисливців і рибалок

Рис. 2. Археологічні знахідки доби мезоліту та неоліту з пам’яток на території і околицях с. Рудня-Озерянська  

1-19 – крем’яні вироби, 20-22 – фрагменти глиняного неолітичного посуду

 

    Поблизу сіл Перга та Юрове оглянуті стоянки мезолітичної доби, мешканці яких володіли секретами обробки і виготовлення знарядь праці з нетрадиційних матеріалів, таких як кварц. Їх у 1928 р. відкрив завідувач археологічного відділу Волинського центрального науково-дослідного музею (нині Житомирський обласний краєзнавчий музей) І.Ф. Левицький.

    На території с. Лопатичі та східній околиці с. Зубковичі, обстежені кургани епохи бронзи і рештки курганного могильника періоду Київської Русі (Рис. 3).

Рис. 3. Один із курганів періоду Київської Русі, що зберігся в урочищі Вишеньки, на північній околиці с. Зубковичі

 

     На теренах Олевського краю вдалося відшукати інші не менш цікаві пам’ятки минулого. Зокрема, в дерев’яному храмі в центральній частині с. Зубковичі, місцевий священик показав нам чавунний дзвін, який мешканцям вдалося сховати і вберегти в буремні часи боротьби з релігією та індустріалізації від занадто завзятих активістів. На його нижньому полі можна побачити  напис, який засвідчує, що цей дзвін було виготовлено у Підлубецькій Рудні у березні 1848 року. У верхньому полі, над написом, збереглося й зображення святого (Рис. 4).

Рис. 4. Чавунний дзвін у храмі в с. Зубковичі

     Під час обстеження кладовищ на територіях і околицях сіл Рудня Озерянська, Лопатичі та Перга, серед чисельних могил ХІХ – ХХ ст. вдалося відшукати з десяток кам’яних хрестів різних форм, із зображеннями і без них. На одному із хрестів, який виявлено на території старовинного кладовища поблизу церкви в с. Лопатичі, крім написів, спостерігається вирізьблене зображення чотирикінцевого хреста на одноступінчастій голгофі з перехрещеними кістками в середині  (Рис. 5-6).

Рис. 5. Кам’яні хрести серед сучасних поховань на кладовищі в с. Рудня-Озерянська

 

Рис. 6. Група кам’яних хрестів на старовинному кладовищі поблизу церкви в с. Лопатичі

 

     Поряд з реліктами сивої давнини де-не-де зустрічаються рештки оборонних споруд періоду Другої світової війни. Один з більш-менш збережених дотів виявлено у західній частині штучної водойми, утвореної на місці колишнього піщаного кар’єру на північній околиці с. Рудня-Озерянська (Рис. 7).

Рис. 7. Німий свідок подій Другої світової війни

 

28.08.2018 р.

Старший науковий співробітник відділу досліджень музею                                                                     О.О. Тарабукін

 

 

"Рушники мого краю"

    15-й Всеукраїнський фестиваль декоративно-ужиткового мистецтва «Рушники мого краю» днями пройшов у м. Андрушівка на території парку-садиби Терещенків.

        Свято відбулося за участі творчих колективів не лише з усієї України, а й гостей з-за кордону.
Безпосередню участь у відтворенні автентичного циклу весільних обрядів на фестивалі брав і етнографічний відділ Житомирського обласного краєзнавчого музею, який представив глядачам колекцію вишитих фартухів з фондів музею, килими та весільний одяг кін. ХІХ – сер. ХХ ст. притаманних Житомирському Поліссю.

ЗІ СВЯТОМ, ДРУЗІ!

ВІТАЄМО З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА!!!

Літературно-меморіальний музей Лесі Українки відзначає свій ювілей!

     Чільне місце у структурі Житомирського обласного краєзнавчого музею посідає літературно-меморіальний музей Лесі Українки м. Новоград-Волинського.

    Історія цього закладу ведеться з 1 серпня 1963 року, коли з нагоди 50-річчя з Дня пам’яті Лесі Українки, в будинку Окружків, де 13 лютого (за старим стилем) 1871 року народилася видатна українська письменниця Леся Українка, було відкрито першу експозицію музею. Матеріали, видання та фото, розміщені в експозиції, висвітлювали життєвий та творчий шлях славетної землячки.

  

   Та з роками музей потребував розширення, удосконалення. Тому до ювілею  – 100-річчя від Дня народження Лесі Українки за Постановою Ради Міністрів УРСР від 11 вересня 1970 року було створено Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки – відділ Житомирського обласного краєзнавчого музею. До складу було передано все приміщення будиночка родини письменниці. У кімнатах меморіального будинку експонуються документи, картини, фотознімки, меблі, особисті речі родини та її оточення, що відтворювали атмосферу життя Косачів.

    Особливе значення має «Дитяча кімната Лесі Українки» та «Кімната реліквій».

   Музей переживав різні часи, але в ньому завжди працювали самовіддані люди, які доклали немало зусиль для збагачення його фондів, проведення екскурсій, літературних зібрань, зустрічей з цікавими, творчими людьми та збереження надбань Лесиної домівки.

   Сьогодні музей продовжує розвиватися. Щороку кількість відвідувачів лише зростає. Тому, враховуючи винятковий внесок Лесі Українки у розвиток української літератури, у культурне, освітнє та суспільно-політичне життя України, Верховна Рада України Постановою № 2286-VIII від 8 лютого 2018 року до відзначення 150-річного ювілею з Дня народження письменниці постановила здійснити реконструкцію та розширити площу  Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки, а також, створити національний музей Лесі Українки.

  

    Щиро вітаємо колектив літературно-меморіального музею Лесі Українки з непересічним 55-річним ювілеєм! Бажаємо процвітання, безмежного розвитку, допитливих та вдячних відвідувачів, творчої енергії, сміливих задумів та неодмінного досягнення успіху! Засівайте і надалі своєю щедрою рукою зерна добра в грунт людських сердець!

Аристократична Україна

     Колекція традиційного одягу різних районів Житомирщини кін. ХІХ – пер. пол. ХХ ст. представлена етнографічним відділом Житомирського обласного краєзнавчого музею на ІІІ Всеукраїнському фестивалі "Аристократична Україна" 2018 м. Радомишль 
#Аристократична_Україна #Етно_Фешн_Шоу #Радомишль #одяг#вишивка