Гості музею - дитячий садок №30

Маленькі та такі уважні! 

Сьогодні наш музей відвідали вихованці дитячого садочка №30 м. Житомир! #Любов до рідного краю виховуємо з дитинства!

Романівська весна

19 травня 2018 р. у селі Романівка Попільнянського району відбулося всеукраїнське літературно-мистецьке свято

"РОМАНІВСЬКА ВЕСНА"

Міжнародний день музеїв у краєзнавчому! Як це було...

День почався з приємностей...

Презентація книги Олександра Тарабукіна "Житомир у давнину"

Археологічна пісочниця

Арт-сушка

Конкурс дитячого малюнка "Я і музей"

В Бердичівському музеї презентували нову книгу про Оноре де Бальзака

     Називається книга «Музей Оноре де Бальзака у Верхівні», і презентувала її в Бердичеві сама авторка, перший завідувач літературно-меморіального музею письменника, як відділу Житомирського обласного літературного музею, Людмила Григорівна Журавська.

     В залі нашого музею зібрались, освітяни, історики, краєзнавці, журналісти і просто бердичівляни, які люблять історію і літературу. Адже наше місто теж пов’язане з історією великого кохання великого французького письменника, і кожну нову книгу про цю Історію бердичевляни теж прагнуть знати.

     Людмила Григорівна, напевно, знає свою книгу чи не напам’ять, адже лише трохи подивлялась у заготовлені листочки, щоб розказати бердичівлянам історію кохання Бальзака і Ганської, яка стала чи не найкращою книгою письменника. Адже за 17 років вони написали один одному 444 листа. Ці листи були видані у Франції окремою книгою, яка мала два томи і більше двох тисяч сторінок.

    Окремої уваги заслуговує ще один лист, про який детально розповіла на презентації авторка книги. «Лист про Київ» - таку назву мали подорожні нотатки Бальзака, які він мав писати під час своєї подорожі з Парижу до України, і пересилати редактору французької газети. В ньому детально описується шлях з Парижа до Берліна, який письменник подолав нещодавно збудованими залізницями, від Берліна до Бродів і Радзивілова, де тоді був кордон між австро-угорською та російською імперіями. Багато пише про євреїв, які тут зовсім несхожі на французьких чи німецьких.

     Ну й звичайно, найбільш відома бердичівлянам фраза «Україна починається в Бердичеві!» теж написана саме у цьому Листі. Нашому місту Бальзак присвятив цілу сторінку опису:

«Місто було цілком заселене євреями, всі юрмилися на вулицях. Побачивши Бердичів, запитуєш себе: як вони живуть у цих будиночках, які за один раз можуть взяти з собою троє паризьких розсильних? Мій екіпаж із шести коней ледве просувався через збитий натовп, та незважаючи на крики візника, декілька глухих потрапили під колеса…»

      В книзі наведена копія першої сторінки рукопису «Листа про Київ», і його історія теж досить цікава. Про неї довідався з інтернету, готуючи статтю до публікації. Бальзак мав намір опублікувати ці дорожні нотатки, але обірвав розповідь на середині і залишив рукопис у Верхівні, звідки його лише після смерті письменника, в 1854 році переправили до Парижа. До 1927 року «Лист» не публікувався, а ті нечисленні уривки, які цитують в Україні перекладались з видання 1976 року. Російською лист був перекладений вперше в 2002 Вірою Мільчиною та опубліковано в журналі «Пінакотека». І наведена вище цитата про Бальзака в Бердичеві звучить там трохи по-іншому:

«Меж тем толпа на улицах была столь густой, что, несмотря на свирепые крики кучера, экипаж мой, запряженный шестеркой лошадей, двигался вперед с превеликим трудом; ось кибитки то и дело задевала какого-нибудь глухого ротозея, на что кучер, впрочем, не обращал ни малейшего внимания…»

     Детально гортаючи книгу вже після презентації (слід зазначити, що текст цього путівника надрукований як українською,так і французькою мовою) побачив, що більшість фото у книзі, яка видана в минулому році у Вінницькому видавництві, чомусь датовані 1994 чи 1999 роком. Можливо, авторка розповідала про це на початку презентації, яку на жаль довелось пропустити.

      Неповторного шарму і розповіді, і взагалі, творчому заходу додали чарівні вальси Шопена у виконанні учениці нашої музичної школи. Адже і Бальзак і Ганська були особисто знайомі з композитором і навіть дружили з ним.

    Непомітно промайнула година цікавої розповіді, яка знову пробудила думку про те, що треба прочитати хоч щось з творчого спадку великого французького письменника. Кілька попередніх спроб закінчувались на першому десятку сторінок спеціально придбаних для цього книг. Можливо тому, що це були російськомовні переклади, отже, спробую ще українською.

17.05.2018

Інформація взята із сайту газети "РІО-Бердичів"

https://rio-berdychiv.info/novini/kultura/item/11936-v-berdychivskomu-muzei-prezentuvaly-novu-knyhu-pro-onore-de-balzaka.html

Презентація книги "Житомир у давнину"

Вчора, 10 травня, в обласній бібліотеці ім. Олега Ольжича старший науковий працівник нашого музею, археолог Олександр Тарабукін презентував свою книгу «Житомир у давнину». На основі результатів розкопок, що висвітлює книга, Олександр Олександрович заперечує той факт, що місто Житомир було засноване саме 884 року.

Ще одна презентація книги відбудеться 18 травня о 12.00 в нашому закладі. Запрошуємо усіх бажаючих.

 

 

 

День пам’яті та примирення

Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті та примирення.

Саме 8 травня 1945 року стало днем остаточної перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію.
Символом цього свята є квітка червоного маку як пам'ятний знак жертв військових і громадянських конфліктів, відображення кривавого сліду від пострілу.

Вшануємо пам’ять загиблих! Подякуємо живим за перемогу!

Конкурс дитячого малюнка "Я і музей"

Краєзназнавчий оголошує конкурс дитячого малюнку!

Ти відвідував музеї?

Якщо так то цей конкурс саме для тебе!

Спробуй намалювати що є музей для тебе і які враження залишились після його відвідування.

У конкурсі мають право брати участь діти віком від 2 до 16 років.

 У п’ятницю, 18 травня 2018 року, усі роботи учасників конкурсу будуть представлені на виставці «Арт сушка» біля Центрального корпусу музею.

Найкращу роботу буде виставлено 18 травня на сайті музею і у сторінках музею у соцмережах.

Р.S. Кожна робота має бути підписана і на звороті має бути написані контактні дані учасника конкурсу.

ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

 

В історичній частині м. Житомира, на живописних берегах р. Кам’янки, при впадінні струмка Рудавки, височіє доволі великий пагорб, відомий багатьом житомирянам як Замкова гора. Чимало таємниць приховує ця історична місцевість. Сама назва вказує на те, що колись у цій місцевості розташовувалося давнє укріплення, яке побудували древляни. Пізніше на його території звели замок – цитадель стародавнього Житомира. Але все це відбувалося упродовж раннього, розвинутого і пізнього середньовіччя (VIII-XVIII ст.). Що тут було раніше до останнього часу було невідомо або лише здогадувалися, виходячи з виявлених у цій місцевості знахідок.

Зокрема, у 1984-1985 рр. на північних та південно-західних схилах гори, особливо на присадибних ділянках, розташованих вздовж вул. Замкової, зібрані фрагменти ліпного посуду прикрашені конічними наліпами по боках та мотузковим орнаментом на лицевій стороні, а також окремі крем’яні знаряддя праці, характерні для пізньотрипільської культури доби енеоліту – ранньобронзового віку IV – початку ІІІ тис. до н.е.

У 2013 р. тут знайдено дуже цікаву знахідку – пряслице з незвичайним орнаментом у вигляді 3 вертикальних рисочок розчленованих 4-5 поперечинами та 2 хвилястими лініями між ними. На денці зображення у вигляді кола, утвореного 11 крапковими заглибленнями.

У 2016 р. музейна збірка поповнилася крем’яним скребком, знайденого північніше вул. Замкової, на схилі урвища до стр. Рудавки. Що цікаво, усі наведені вище знахідки концентруються переважно в районі Замкової гори, що побіжно може свідчити про те, що тут було поселення, але підтвердити це тривалий час не вдавалося.

У жовтні 2017 р. під час стаціонарних досліджень, неподалік приміщення архіву, у західній частині розкопу № І, було виявлено перший об’єкт того часу – господарську яму. У верхній частині яма мала округлу форму розмірами 1 х 1,03 м. Під час зачистки контур розширився і представляв заглиблення неправильних напівсферичних обрисів із обрізаним у північній частині та похилими по діагоналі краями, розмірами із заходу на схід – 2,05 м та із півдня на північ 0,92 – 1,54 м. В центральній частині яма грушеподібної форми з розширеною північною та звуженою південною частинами, завдовжки із півдня на північ – 1,48 м, при ширині 0,56 – 1,06 м, глибиною від рівня денної поверхні 0,70 – 0,92 м. На поверхні і в заповнені ями були знайдені фрагменти вінець, стінок і денець ліпного посуду пізньотрипільської культури прикрашені характерним мотузковим або ямковим орнаментом та конічними виступами по боках (Рис. 1, 1-17), глиняні пряслиця (Рис. 1, 25-26), а також уламки печини, у тому числі із відбитками елементу дерев’яної конструкції (Рис. 1, 24), кам’яні та крем’яні вироби (Рис. 1, 18-21), кістки тварин (Рис. 1, 22) і річкову черепашку (Рис. 1, 23).

Рис. 1. Знахідки пізньотрипільської культури, виявлені під час досліджень на Замковій горі у 2017 р.

 1-17 – фрагменти глиняного посуду, 25-26 – пряслиця, 24 – печина із відбитком елементу дерев’яної конструкції 18-19 – кам’яні вироби, 20-21 – крем’яні вироби, 22 – кістка, 23 – річкова черепашка   

Окремі знахідки цього періоду були знайдені у культурному шарі,  заповненнях об’єктів №№ 1, 2 та 5 у межах розкопу № І, а також на площах розкопів №№ ІІ та ІІІ.

Виходячи із наведеного можемо констатувати, що Житомир з’явився не на порожньому місці. Задовго до його появи, за доби енеоліту – ранньобронзового віку на території Замкової гори почали осідати і освоюватися територію племена пізньотрипільської культури.   

Старший науковий співробітник

відділу досліджень                                                                                             О.О. Тарабукін