Презентація книги "Житомир у давнину"

Вчора, 10 травня, в обласній бібліотеці ім. Олега Ольжича старший науковий працівник нашого музею, археолог Олександр Тарабукін презентував свою книгу «Житомир у давнину». На основі результатів розкопок, що висвітлює книга, Олександр Олександрович заперечує той факт, що місто Житомир було засноване саме 884 року.

Ще одна презентація книги відбудеться 18 травня о 12.00 в нашому закладі. Запрошуємо усіх бажаючих.

 

 

 

День пам’яті та примирення

Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті та примирення.

Саме 8 травня 1945 року стало днем остаточної перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію.
Символом цього свята є квітка червоного маку як пам'ятний знак жертв військових і громадянських конфліктів, відображення кривавого сліду від пострілу.

Вшануємо пам’ять загиблих! Подякуємо живим за перемогу!

Конкурс дитячого малюнка "Я і музей"

Краєзназнавчий оголошує конкурс дитячого малюнку!

Ти відвідував музеї?

Якщо так то цей конкурс саме для тебе!

Спробуй намалювати що є музей для тебе і які враження залишились після його відвідування.

У конкурсі мають право брати участь діти віком від 2 до 16 років.

 У п’ятницю, 18 травня 2018 року, усі роботи учасників конкурсу будуть представлені на виставці «Арт сушка» біля Центрального корпусу музею.

Найкращу роботу буде виставлено 18 травня на сайті музею і у сторінках музею у соцмережах.

Р.S. Кожна робота має бути підписана і на звороті має бути написані контактні дані учасника конкурсу.

ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

 

В історичній частині м. Житомира, на живописних берегах р. Кам’янки, при впадінні струмка Рудавки, височіє доволі великий пагорб, відомий багатьом житомирянам як Замкова гора. Чимало таємниць приховує ця історична місцевість. Сама назва вказує на те, що колись у цій місцевості розташовувалося давнє укріплення, яке побудували древляни. Пізніше на його території звели замок – цитадель стародавнього Житомира. Але все це відбувалося упродовж раннього, розвинутого і пізнього середньовіччя (VIII-XVIII ст.). Що тут було раніше до останнього часу було невідомо або лише здогадувалися, виходячи з виявлених у цій місцевості знахідок.

Зокрема, у 1984-1985 рр. на північних та південно-західних схилах гори, особливо на присадибних ділянках, розташованих вздовж вул. Замкової, зібрані фрагменти ліпного посуду прикрашені конічними наліпами по боках та мотузковим орнаментом на лицевій стороні, а також окремі крем’яні знаряддя праці, характерні для пізньотрипільської культури доби енеоліту – ранньобронзового віку IV – початку ІІІ тис. до н.е.

У 2013 р. тут знайдено дуже цікаву знахідку – пряслице з незвичайним орнаментом у вигляді 3 вертикальних рисочок розчленованих 4-5 поперечинами та 2 хвилястими лініями між ними. На денці зображення у вигляді кола, утвореного 11 крапковими заглибленнями.

У 2016 р. музейна збірка поповнилася крем’яним скребком, знайденого північніше вул. Замкової, на схилі урвища до стр. Рудавки. Що цікаво, усі наведені вище знахідки концентруються переважно в районі Замкової гори, що побіжно може свідчити про те, що тут було поселення, але підтвердити це тривалий час не вдавалося.

У жовтні 2017 р. під час стаціонарних досліджень, неподалік приміщення архіву, у західній частині розкопу № І, було виявлено перший об’єкт того часу – господарську яму. У верхній частині яма мала округлу форму розмірами 1 х 1,03 м. Під час зачистки контур розширився і представляв заглиблення неправильних напівсферичних обрисів із обрізаним у північній частині та похилими по діагоналі краями, розмірами із заходу на схід – 2,05 м та із півдня на північ 0,92 – 1,54 м. В центральній частині яма грушеподібної форми з розширеною північною та звуженою південною частинами, завдовжки із півдня на північ – 1,48 м, при ширині 0,56 – 1,06 м, глибиною від рівня денної поверхні 0,70 – 0,92 м. На поверхні і в заповнені ями були знайдені фрагменти вінець, стінок і денець ліпного посуду пізньотрипільської культури прикрашені характерним мотузковим або ямковим орнаментом та конічними виступами по боках (Рис. 1, 1-17), глиняні пряслиця (Рис. 1, 25-26), а також уламки печини, у тому числі із відбитками елементу дерев’яної конструкції (Рис. 1, 24), кам’яні та крем’яні вироби (Рис. 1, 18-21), кістки тварин (Рис. 1, 22) і річкову черепашку (Рис. 1, 23).

Рис. 1. Знахідки пізньотрипільської культури, виявлені під час досліджень на Замковій горі у 2017 р.

 1-17 – фрагменти глиняного посуду, 25-26 – пряслиця, 24 – печина із відбитком елементу дерев’яної конструкції 18-19 – кам’яні вироби, 20-21 – крем’яні вироби, 22 – кістка, 23 – річкова черепашка   

Окремі знахідки цього періоду були знайдені у культурному шарі,  заповненнях об’єктів №№ 1, 2 та 5 у межах розкопу № І, а також на площах розкопів №№ ІІ та ІІІ.

Виходячи із наведеного можемо констатувати, що Житомир з’явився не на порожньому місці. Задовго до його появи, за доби енеоліту – ранньобронзового віку на території Замкової гори почали осідати і освоюватися територію племена пізньотрипільської культури.   

Старший науковий співробітник

відділу досліджень                                                                                             О.О. Тарабукін

Чорнобильська катастрофа і Житомирщина

Вчора у стінах нашого закладу відбулася зустріч, присвячена 32-й річниці Чорнобильської трагедії. Участь брали викладачі та студенти Житомирського агроекологічного університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підполковник Литвиненко Іван Петрович, який у 1986 році був командиром зведеного загону працівників управління внутрішніх справ Житомирської області та працівники музею. Під час зустрічі вшанували пам'ять загиблих ліквідаторів тієї страшної трагедії, частково відновили хронологію подій того часу, заслухали доповідь доктора сільськогосподарських наук, професора Житомирського національного агроекологічного університету Надточого П.І. щодо оцінки радіонуклідно забруднених земельних ресурсів Житомирського полісся і заходи з покращення їх стану, та обговорювали можливі наслідки катастрофи для майбутніх поколінь.

Гості музею

Співробітники музею днями у своїх виставкових залах прийняли обдарованих дітей області, що вивчають та майструють вироби із лози, дерева, соломи, цікавляться вишивкою. Ними опікується благодійний фонд «Надія Є».

Юні майстри познайомились з декоративно-побутовими речами, що зберігаються у фондах музею і, можливо, давні зразки відродяться у їхніх вмілих руках.

 

Екскурсія для вихованців Тетерівського дитячого будинку-інтернату

Сьогодні, 20 квітня, музей відвідали вихованці Тетерівського дитячого будинку-інтернату.

Захоплюючу екскурсію по експозиції природничого відділу для них провела Любов Іванівна Вовнюк.

День неспішного мистецтва

14 квітня День неспішного мистецтва або Slow Art Day уперше пройшов у Житомирському обласному краєзнавчому музеї.

Відвідувачі мали змогу впродовж години непоспішаючи насолоджуватися шедеврами європейського живопису та дізнатися про них більш детально від співробітників музею.