15-16 червня 2019 р. у м. Коростені в приміщені міського палацу культури ім. Т.Г. Шевченка відбулася міжнародна наукова конференція “Древлянські гради: ранні міста Східної Європи”, присвячена 160-річчю від дня народження видатного українського археолога ХІХ – ХХ ст. Сергія Спиридоновича Гамченка (Рис. 1 – 2).
Науковці України, Білорусі і Польщі обговорювали широкий спектр проблеми середньовічної археології Східної Європи. Це й питання хронології та інтерпретації археологічних комплексів, результати дослідження поховань періоду Київської Русі, вивчення гончарного та залізоплавильного виробництва, стародавньої металургії та металообробки, проблеми вивчення древлянських градів, нові методи польових досліджень. Окремим блоком висвітлювалися сторінки із життя і наукової діяльності С.С. Гамченка та його наукової спадщини. Під час конференції науковці Житомира і Кракова презентували монографічні дослідження із стародавнього суднобудування і судноплавства на території України та розкопки городища і могильника літописного Плеснеська у ХІХ ст. (Рис. 3 – 4)
До роботи форуму долучився й Житомирський обласний краєзнавчий музей. Старший науковий співробітник відділу досліджень об’єктів культурної спадщини і науково-методичної роботи з музеями Олександр Тарабукін виступив з доповіддю “Матеріали С.С. Гамченка у зібранні Житомирського обласного краєзнавчого музею” (Рис. 5).
Учасники конференції після секційних засідань відвідали краєзнавчий музей, де ознайомилися з експозицією із стародавньої та середньовічної історії Коростеня та новими надходження з розкопок стародавнього Іскоростеня (Рис. 6).
На конференції науковці мали змогу ознайомитися із цікавими матеріалами досліджень стародавнього Олевська (Рис. 7-9).
Археологічний форум міжнародного рівня засвідчив, що інтерес до вивчення середньовічних старожитностей Житомирщини, попри економічні негаразди в країні, постійно зростає і все більше привертає увагу не лише місцевих, але й закордонних науковців.
19.06.2019 р.
Старший науковий співробітник
відділу досліджень музею О.О. Тарабукін