Конкурс дитячого малюнка "Я і музей"

Краєзназнавчий оголошує конкурс дитячого малюнку!

Ти відвідував музеї?

Якщо так то цей конкурс саме для тебе!

Спробуй намалювати що є музей для тебе і які враження залишились після його відвідування.

У конкурсі мають право брати участь діти віком від 2 до 16 років.

 У п’ятницю, 18 травня 2018 року, усі роботи учасників конкурсу будуть представлені на виставці «Арт сушка» біля Центрального корпусу музею.

Найкращу роботу буде виставлено 18 травня на сайті музею і у сторінках музею у соцмережах.

Р.S. Кожна робота має бути підписана і на звороті має бути написані контактні дані учасника конкурсу.

ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

 

В історичній частині м. Житомира, на живописних берегах р. Кам’янки, при впадінні струмка Рудавки, височіє доволі великий пагорб, відомий багатьом житомирянам як Замкова гора. Чимало таємниць приховує ця історична місцевість. Сама назва вказує на те, що колись у цій місцевості розташовувалося давнє укріплення, яке побудували древляни. Пізніше на його території звели замок – цитадель стародавнього Житомира. Але все це відбувалося упродовж раннього, розвинутого і пізнього середньовіччя (VIII-XVIII ст.). Що тут було раніше до останнього часу було невідомо або лише здогадувалися, виходячи з виявлених у цій місцевості знахідок.

Зокрема, у 1984-1985 рр. на північних та південно-західних схилах гори, особливо на присадибних ділянках, розташованих вздовж вул. Замкової, зібрані фрагменти ліпного посуду прикрашені конічними наліпами по боках та мотузковим орнаментом на лицевій стороні, а також окремі крем’яні знаряддя праці, характерні для пізньотрипільської культури доби енеоліту – ранньобронзового віку IV – початку ІІІ тис. до н.е.

У 2013 р. тут знайдено дуже цікаву знахідку – пряслице з незвичайним орнаментом у вигляді 3 вертикальних рисочок розчленованих 4-5 поперечинами та 2 хвилястими лініями між ними. На денці зображення у вигляді кола, утвореного 11 крапковими заглибленнями.

У 2016 р. музейна збірка поповнилася крем’яним скребком, знайденого північніше вул. Замкової, на схилі урвища до стр. Рудавки. Що цікаво, усі наведені вище знахідки концентруються переважно в районі Замкової гори, що побіжно може свідчити про те, що тут було поселення, але підтвердити це тривалий час не вдавалося.

У жовтні 2017 р. під час стаціонарних досліджень, неподалік приміщення архіву, у західній частині розкопу № І, було виявлено перший об’єкт того часу – господарську яму. У верхній частині яма мала округлу форму розмірами 1 х 1,03 м. Під час зачистки контур розширився і представляв заглиблення неправильних напівсферичних обрисів із обрізаним у північній частині та похилими по діагоналі краями, розмірами із заходу на схід – 2,05 м та із півдня на північ 0,92 – 1,54 м. В центральній частині яма грушеподібної форми з розширеною північною та звуженою південною частинами, завдовжки із півдня на північ – 1,48 м, при ширині 0,56 – 1,06 м, глибиною від рівня денної поверхні 0,70 – 0,92 м. На поверхні і в заповнені ями були знайдені фрагменти вінець, стінок і денець ліпного посуду пізньотрипільської культури прикрашені характерним мотузковим або ямковим орнаментом та конічними виступами по боках (Рис. 1, 1-17), глиняні пряслиця (Рис. 1, 25-26), а також уламки печини, у тому числі із відбитками елементу дерев’яної конструкції (Рис. 1, 24), кам’яні та крем’яні вироби (Рис. 1, 18-21), кістки тварин (Рис. 1, 22) і річкову черепашку (Рис. 1, 23).

Рис. 1. Знахідки пізньотрипільської культури, виявлені під час досліджень на Замковій горі у 2017 р.

 1-17 – фрагменти глиняного посуду, 25-26 – пряслиця, 24 – печина із відбитком елементу дерев’яної конструкції 18-19 – кам’яні вироби, 20-21 – крем’яні вироби, 22 – кістка, 23 – річкова черепашка   

Окремі знахідки цього періоду були знайдені у культурному шарі,  заповненнях об’єктів №№ 1, 2 та 5 у межах розкопу № І, а також на площах розкопів №№ ІІ та ІІІ.

Виходячи із наведеного можемо констатувати, що Житомир з’явився не на порожньому місці. Задовго до його появи, за доби енеоліту – ранньобронзового віку на території Замкової гори почали осідати і освоюватися територію племена пізньотрипільської культури.   

Старший науковий співробітник

відділу досліджень                                                                                             О.О. Тарабукін

Чорнобильська катастрофа і Житомирщина

Вчора у стінах нашого закладу відбулася зустріч, присвячена 32-й річниці Чорнобильської трагедії. Участь брали викладачі та студенти Житомирського агроекологічного університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підполковник Литвиненко Іван Петрович, який у 1986 році був командиром зведеного загону працівників управління внутрішніх справ Житомирської області та працівники музею. Під час зустрічі вшанували пам'ять загиблих ліквідаторів тієї страшної трагедії, частково відновили хронологію подій того часу, заслухали доповідь доктора сільськогосподарських наук, професора Житомирського національного агроекологічного університету Надточого П.І. щодо оцінки радіонуклідно забруднених земельних ресурсів Житомирського полісся і заходи з покращення їх стану, та обговорювали можливі наслідки катастрофи для майбутніх поколінь.

Гості музею

Співробітники музею днями у своїх виставкових залах прийняли обдарованих дітей області, що вивчають та майструють вироби із лози, дерева, соломи, цікавляться вишивкою. Ними опікується благодійний фонд «Надія Є».

Юні майстри познайомились з декоративно-побутовими речами, що зберігаються у фондах музею і, можливо, давні зразки відродяться у їхніх вмілих руках.

 

Екскурсія для вихованців Тетерівського дитячого будинку-інтернату

Сьогодні, 20 квітня, музей відвідали вихованці Тетерівського дитячого будинку-інтернату.

Захоплюючу екскурсію по експозиції природничого відділу для них провела Любов Іванівна Вовнюк.

День неспішного мистецтва

14 квітня День неспішного мистецтва або Slow Art Day уперше пройшов у Житомирському обласному краєзнавчому музеї.

Відвідувачі мали змогу впродовж години непоспішаючи насолоджуватися шедеврами європейського живопису та дізнатися про них більш детально від співробітників музею.

Приємний подарунок музею до Великодніх свят

Приємний подарунок до Великодніх свят зробив музею співробітник Управління поліції охорони в Житомирській області Ільчишин Іван Іванович, передавши колекцію дерев’яних писанок, що зберігалась в його родині з кінця 80-х років минулого століття і походить з міста Яворів, Львівської області. Тепер наші відвідувачі на музейних майстер-класах з писанкарства можуть сміливо знайомитись з технікою виконання і створювати власні шедеври.

Майстер-клас з писанкарства у стінах музею

Для відвідувачів музею та його співробітників, традиційно, у Чистий четвер, 5 квітня, було проведено майстер-клас  з писанкарства. Він  проходив під керівництвом майстрині народної творчості Канарьової О.В.

Майстер-клас Ольга Вікторівна розпочала такими словами: "Сьогодні ми будемо розписувати писанку з зіркою –символом любові. Розписуючи писанку, ми повинні  залишити всі свої проблеми і думати про щось світле, чисте та приємне, тоді і писанка буде гарною".

Всі присутні мали змогу роздивитися невеличку виставку писанок з фондів музею та розглянути авторські роботи Канарьової О.В. та її учнів. В залі панувала атмосфера захоплюючої творчої праці. Кожен отримав незабутні враження та неповторну писанку чи крапанку власного виконання.

Школярі Житомира долучилися до Дня тихого мистецтва

Учні житомирської школи №35 долучилися до проведення Дня тихого мистецтва у краєзнавчому музеї. Захід  для учнів провели раніше, бо він припадає на період канікул.

«День тихого мистецтва щороку відзначається у світі 14 квітня. Однак школярі у цю пору йдуть на канікули. Тож адмінстрація школи, із якою ми постійно співпрацюємо, попросила провести це свято для них раніше», – розповів директор музею Роман Насонов.

За його словами, учні ЗОШ №35 у музеї — часті гості. Разом із адміністрацією школи керівництво музею постійно планує різні акції та заходи. І цей рік не виняток. Тож школярі мали змогу мовчки споглядати картини музею, а потому — обговорити та проаналізувати.

День тихого мистецтва відзначається у всьому світі 14 квітня з 2019 року. У 2008 році керівник консалтингової фірми у сфері креативних індустрій у США Філ Террі провів перед картиною Ганса Гофмана «Фантазія» (1943 р.) цілу годину. До того, за його словами, він «бігав» по залах музеїв, не отримуючи від цього особливого задоволення. Філ захотів поділитися приємністю повільного оглядання мистецьких робіт з іншими — з 2009 року він ініціював «The Slow Art Day» — день, коли раз на рік можна прийти до музею, щоб упродовж години дуже ретельно познайомитися з п’ятьма роботами.

Для всіх охочих в краєзнавчому музеї День тихого мистецтва традиційно пройде у суботу, 14 квітня.

Нагадаємо, що у січні 2018 року в краєзнавчому музеї провели акцію «Селфі з експонатом». За половину 2017 року музей відвідали майже 60 тис. людей.

    

Інформація взята з сайту Вголос.zt

Майстер-клас з писанкарства у стінах Житомирської ОДА

Напередодні Великодня, 4 квітня, в прес-центрі Житомирської обласної державної адміністрації управлінням культури і туризму ОДА був організований майстер-клас з писанкарства для дітей та всіх охочих. Навчала розмальовувати традиційну писанку Полісся майстриня народної творчості Канарьова Ольга Вікторівна.

До заходу долучилися і співробітники етнографічного відділу Житомирського краєзнавчого музею, продемонструвавши невеличку виставку старовинних писанок. Саме в фондах музею знаходиться унікальна колекція писанок, де їх нараховується близько тисячі. Найстаріші писанки з колекції 1911 та 1913 років були представлені на огляд всім присутнім. Поки присутні розмальовували писанки, завідуюча етнографічним відділом Невеська В.І. розповіла про історію писанок та обрядодії Великодня. Захід розпочав виступ дитячого фольклорного  зразкового гурту «Джерельце».  Усі присутні мали змогу послухати веснянки, поводити хороводи, отримати  море позитивних емоцій та солодкі подарунки.