Житомирський обласний краєзнавчий музей, один з найстаріших музейних закладів України, був заснований у другій половині ХІХ ст. на хвилі загального підйому інтересу до вивчення природи та історії краю. Великі попередники сучасних музейників вперше згуртувалися у середині ХІХ ст. навколо Волинського губернського статистичного комітету. Започаткувала музейне зібрання у 1865 році невелика колекція мінералів, яка швидко зростала зусиллями вчених, краєзнавців і колекціонерів та зберігалася й експонувалася у публічній бібліотеці до 1911 року.

Важливу роль у становленні музейної справи у краї зіграло створене прогресивним духівництвом Волині церковно-археологічне товариство та давньосховище старожитностей при ньому (1893 р.). З 1901 року на арену вийшло Товариство дослідників Волині і  сконсолідувало цілу плеяду талановитих дослідників і краєзнавців, які зробили вагомий внесок у формування зібрання музею.

Нині музей зберігає понад 150 тис. пам’яток природи, історії та культури краю. Найцікавіші серед них: речові пам’ятки з  Райковецького городища ІХ - ХІІІ ст.; зразки одягу, килимів та ремісничих виробів Житомирського Полісся різних періодів; книги з бібліотеки Ганських-Жевуських; меморіальні речі видатних земляків. Окраса музею - зібрання західноєвропейського мистецтва ХУІ - початку ХХ століть. Художній відділ музею, створений у 1919 році, увібрав у себе частини націоналізованих приватних колекцій, серед яких найвідоміші волинські зібрання баронів де Шодуар (м. Житомир)  та Ілінських-Стецьких з  містечка Романів. Тут зосереджено твори провідних художніх шкіл Європи: Італії, Голландії, Фландрії, Франції, Австрії, Польщі. Музей проводить науково-краєзнавчі конференції та різноманітні науково-освітні заходи: уроки пам’яті, творчі зустрічі, тематичні вечори, літературно-мистецькі свята, працюють краєзнавчі  гуртки, лекторії та кінолекторії.