Літературно-меморіальний музей Лесі Українки відзначає свій ювілей!

     Чільне місце у структурі Житомирського обласного краєзнавчого музею посідає літературно-меморіальний музей Лесі Українки м. Новоград-Волинського.

    Історія цього закладу ведеться з 1 серпня 1963 року, коли з нагоди 50-річчя з Дня пам’яті Лесі Українки, в будинку Окружків, де 13 лютого (за старим стилем) 1871 року народилася видатна українська письменниця Леся Українка, було відкрито першу експозицію музею. Матеріали, видання та фото, розміщені в експозиції, висвітлювали життєвий та творчий шлях славетної землячки.

  

   Та з роками музей потребував розширення, удосконалення. Тому до ювілею  – 100-річчя від Дня народження Лесі Українки за Постановою Ради Міністрів УРСР від 11 вересня 1970 року було створено Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки – відділ Житомирського обласного краєзнавчого музею. До складу було передано все приміщення будиночка родини письменниці. У кімнатах меморіального будинку експонуються документи, картини, фотознімки, меблі, особисті речі родини та її оточення, що відтворювали атмосферу життя Косачів.

    Особливе значення має «Дитяча кімната Лесі Українки» та «Кімната реліквій».

   Музей переживав різні часи, але в ньому завжди працювали самовіддані люди, які доклали немало зусиль для збагачення його фондів, проведення екскурсій, літературних зібрань, зустрічей з цікавими, творчими людьми та збереження надбань Лесиної домівки.

   Сьогодні музей продовжує розвиватися. Щороку кількість відвідувачів лише зростає. Тому, враховуючи винятковий внесок Лесі Українки у розвиток української літератури, у культурне, освітнє та суспільно-політичне життя України, Верховна Рада України Постановою № 2286-VIII від 8 лютого 2018 року до відзначення 150-річного ювілею з Дня народження письменниці постановила здійснити реконструкцію та розширити площу  Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки, а також, створити національний музей Лесі Українки.

  

    Щиро вітаємо колектив літературно-меморіального музею Лесі Українки з непересічним 55-річним ювілеєм! Бажаємо процвітання, безмежного розвитку, допитливих та вдячних відвідувачів, творчої енергії, сміливих задумів та неодмінного досягнення успіху! Засівайте і надалі своєю щедрою рукою зерна добра в грунт людських сердець!

Аристократична Україна

     Колекція традиційного одягу різних районів Житомирщини кін. ХІХ – пер. пол. ХХ ст. представлена етнографічним відділом Житомирського обласного краєзнавчого музею на ІІІ Всеукраїнському фестивалі "Аристократична Україна" 2018 м. Радомишль 
#Аристократична_Україна #Етно_Фешн_Шоу #Радомишль #одяг#вишивка

"Спогади про Короленка"

      25 липня з нагоди святкування 165-ї річниці від дня народження видатного письменника, гуманіста, журналіста, громадського діяча Володимира Галактіоновича Короленка відбулася урочиста хода до пам"ятника його постаті та зустріч-спогади в Літературній вітальні музею В.Г. Короленка. #фотозвіт #короленко #спогади #музей#річниця

 

  

 

 

  

 

 

  

 

САНІТАРНИЙ ДЕНЬ!

Шановні відвідувачі, сьогодні музей ЗАЧИНЕНО!

     

Просимо вибачення за тимчасові незручності!

#Етнографічна_розвідка

#Етнографічна_розвідка в смт Народичі співробітниками Житомирського краєзнавчого музею Невеською В.І. та Борисовою Н.Ю.

Одні хати вмирають, а в інші повертається життя...

Навчання в смт Народичі

     10-11 липня Центром підвищення кваліфікації працівників культури було проведено навчання в смт Народичі. 

З народознавчими лекціями виступили співробітники етнографічного відділу Житомирського краєзнавчого музею Невеська В.І. (зав. відділом) та Борисова Н.Ю. (старший науковий співробітник), а також надали методичну допомогу у підборі й класифікації краєзнавчого матеріалу у виставкових залах Народницького музею.

ОГОЛОШЕННЯ

ОГОЛОШЕННЯ

на заміщення посади

 

Житомирська обласна рада оголошує конкурс на заміщення посад директорів: 

- комунального закладу “Житомирський обласний  краєзнавчий музей” Житомирської обласної ради;

- комунального підприємства “Фольклорний ансамбль національного обряду “Родослав” Житомирської обласної ради.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіють державною мовою та здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.

Дата початку формування конкурсної комісії - з дня опублікування  оголошення про конкурс.

Строки проведення конкурсу - не пізніше 2-х місяців з дня опублікування  оголошення про конкурс. 

Особи, які бажають брати участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня опублікування оголошення про конкурс подають у  Житомирську обласну  раду  такі документи:

- заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”;

- автобіографію, що містить прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв’язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;

- копію документа, що посвідчує особу;

- копії документів про вищу освіту;

- два рекомендаційних листи довільної форми;

- мотиваційний лист довільної форми.

Зазначені документи надсилаються на поштову (10014, м. Житомир,  майдан  ім. С.П. Корольова, 1) та електронну (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) адреси Житомирської обласної ради у встановлений  вище строк.

Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

Конкурсний добір проводиться публічно.

На засідання конкурсної комісії для публічної презентації кандидатам необхідно підготувати проекти програм розвитку зазначених в оголошенні закладу і підприємства на один і п’ять років.

 

За додатковою інформацією звертатися за телефонами: 43-21-44, 43-21-45.

 

 

 

ЗАГАДКОВІ ВІДБИТКИ НА ДЕНЦЯХ ГЛИНЯНОГО ПОСУДУ

ЗАГАДКОВІ ВІДБИТКИ НА ДЕНЦЯХ ГЛИНЯНОГО ПОСУДУ

 

      У жовтні-грудні 2017 р. під час розкопок на Замковій горі було зібрано велику кількість різночасових та різноманітних знахідок. Переважну більшість серед них становлять фрагменти глиняного посуду, які належали різним типам керамічної продукції. В їх числі горщики, банкоподібні посудини, миски, глечики, макітри, покришки тощо. Оглядаючи ці безціні артефакти минулого, на окремих денцях горщиків, переважно періоду Київської Русі, а їх близько десятка, здебільшого фрагментованих, були виявлені таємничі знаки. Це опуклі відбитки малюнка, що рельєфно виступає над площиною денця на декілька міліметрів. Представляють собою зображення геометричних фігур різноманітних конфігурацій. Тут ми можемо побачити коло, п’ятикутну зірку, а також зображення у вигляді літери “М”, основи якої з’єднані прямою горизонтальною лінією, що нагадує “двозуб” чи корону (Рис. 1). В одному випадку у середині кола зображено косий хрест, а можливо, й літеру “Х” (Рис. 1, 2). В другому, до основного додається новий елемент у вигляді трьох коротких ліній, які опущені під кутом навскоси донизу (Рис. 1, 1).

Рис. 1. Фрагменти денець кружального посуду із клеймами, знайдені у 2017 р. під

час розкопок на Замковій горі

     Науковці свого часу припускали, що відбитки на денцях глиняного посуду є нічим іншим як знаками власності ремісників-гончарів. Тобто, кожний знак належав певному майстру або майстерні. Клеймо у вигляді “двозуба”, цілком можливо, могло бути знаком замовника, наприклад, особи боярського чи князівського походження, на якого працював залежний від нього ремісник. Якщо виходити із цього, то клейма, що походять із розкопок на Замковій горі, могли належати щонайменше шести різним гончарям або майстерням. Однак під час уважного вивчення керамічних матеріалів ми помітили, що відбитки клейм зустрічаються не на всіх глиняних виробах, а лише на окремих, представлених винятково горщиками. Примітно й те, що усі відбитки різні, малюнки не повторюються, жодної тотожності не зафіксовано. До того ж усі вони виявлені у межах одного об’єкту, а в інших подібного не знайдено. Звідси питання. Яким чином можна пояснити різноманіття  форм клейм і відсутність тотожних у межах однієї археологічної пам’ятки?

      Якщо продукція одного майстра користується попитом і поширюється в межах поселення, на якому функціонує його майстерня, ми б мали відшукали значно більше горщиків на його площі з ідентичними клеймами. Але чомусь ми цього не спостерігаємо. Така ж ситуація зафіксована на відомих давньоруських пам’ятках Житомирщини, таких як Райки, Колодяжин та Городськ і, до речі в Києві. За всі роки досліджень на зазначених пам’ятках, не зафіксовано жодного випадку точного повтору одного і того ж клейма. Логічно виникає питання. То чиє в такому випадку відбиток на денці посуду тавром майстра?

     Слід відзначити, що до таких висновків науковці приходять не вперше. Щодо призначення цих загадкових відбитків у науковому світі й досі точаться жваві суперечки. Крім наведеної існує й інша версія, якої, зокрема, притримуються академік П.П. Толочко та археолог Н.В. Тухтіна. Вони схильні вважати, що клейма на денцях посуду могли використовувалися у якості магічних символів-оберегів, покликаних покровительствувати продукції майстра від початку її виробництва до реалізації на ринку. Припускають, що гончар таким знаком міг помічати першу посудину кожної партії, а для наступної вигадував новий знак, який міг відрізнятися від попереднього лише незначною деталлю. Цим і пояснюють різноманіття клейм.     

   Велика кількість глиняного посуду, виявленого під час розкопок на Замковій горі та клейма на денцях окремих горщиків, незалежно від їх призначення, можуть свідчити про розвиток у стародавньому Житомирі гончарного виробництва, наявність гончарних майстерень, про чималий асортимент керамічних виробів, який  у період Київської Русі мав доволі високий попит у місцевого і навколишнього населення.                 

 

03.07.2018 р.

Старший науковий співробітник відділу досліджень музею                                                                                                                О.О. Тарабукін