Співпраця з КЗ «Житомирський краєзнавчий музей»

1 березня для учнів училища-інтернату прочитана лекція «Самоцвіти Волинського родовища», яку підготувала та провела науковий співробітник КЗ «Житомирський краєзнавчий музей» Коленко Галина Олександрівна.

Волинське родовище моріону – генетично і просторово пов'язане з гранітамиКоростенського плутону Українського щита. Родовище камерних пегматитів розташоване в західному ендоконтакті гранітів з породами основного складу Хорошівського масиву Камерні пегматити родовища експлуатуються понад 60 років. З них видобувають унікальні кристали та друзи кварцу (моріону), топазу і берилу, які мають технічне, ювелірне, колекційне та наукове призначення.

Знахідки великих прозорих (ювелірних) кристалів топазу вагою від 1 до 50 кг на родовищі — звичайна справа. Найбільший кристал топазу, який був видобутий у 1964 р. на родовищі, — 117 кг.

Берили із пегматитів Волині надзвичайно різноманітні за морфологією і скульптурою граней кристалів. Найбільший кристал берилу, видобутий на родовищі, — 66,6 кг, висота кристалу — 130 см. Унікальним (ювелірним) кристалам берилу великої вартості, які зберігаються в музеї, як і унікальним кристалам топазу, присвоєні власні імена — "Академік Є. К. Лазаренко", "Апостоли Петро і Павло".

Більш як за півстолітню історію освоєння Волинського родовища моріону не одним поколінням геологів, які працювали на родовищі, зібрана і впорядкована колекція дорогоцінного каменю, характерного для родовищ каменів-самоцвітів України.

На базі цієї колекції сьогодні створене державне підприємство "Музей коштовного і декоративного каменю", підпорядковане Міністерству фінансів України. В наш час це єдина, в своєму роді унікальна колекція дорогоцінних і декоративних каменів та виробів з них в Україні, яка відома і визнана спеціалістами однією з найкращих у світі. Сьогодні з впевненістю можна стверджувати, що Волинське родовище належить до одних з найунікальніших родовищ дорогоцінних каменів у світі.

Інформація взята із сайту КСРУ Житомирське вище професійне училище-інтернат Житомирської обласної ради

2018 р.

День неспішного мистецтва у краєзнавчому

За статистикою, відвідувач, який приходить у музей з художньою експозицією чи в галерею, тратить на оглядання одного твору від 8 до 17 секунд. Він/вона прагне оглянути якнайбільше робіт і в результаті виходить стомлений/а, нічим особливо не перейнявшись. Мистецькі твори потребують глибшого «спілкування» і можуть стати джерелом натхнення,

 а не втоми.

Ідея Дня неспішного мистецтва полягає саме у тому, щоб спонукати

відвідувача оглядати твори повільно і ретельно, вникаючи у кожну деталь, шукаючи внутрішніх відповідей на свої питання.

Потратити на один твір хоча би 10 хвилин.

 

У цьому році до цієї міжнародної акції вперше долучається і наш музей.

 

Отож чекаємо на Вас 14 квітня 2018 року з 1200 до 1300 години.

 

Поділіться враженнями та розміщуйте свої фото у соціальних мережах  із хештегом #неспішнемистецтво, #неспішно, #SlowArtDay

Майстер-клас Ольги Канарьової

У колекції Житомирського обласного краєзнавчого музею налічується більше тисячі старовинних писанок, крашанок та мальованок. Найдавніша з яких датована 1902 роком. Саме їх орнаментальні композиції лягли в основу спільного майстер – класу, що пройшов 30 березня на базі Житомирського обласного Центру народної творчості. Під керівництвом майстрині Ольги Канарьової, за допомогою свічки та писачка, дорослі та діти розписували писанки, а їхню роботу супроводжували мелодійними веснянками учасники гурту «Джерельце». По завершенні роботи кожен учасник мав можливість залишити собі на згадку виготовлену власноруч писанку.

Білий тиждень перед Великоднем

Білий тиждень. Пов"язаний з розп"яттям Ісуса Христа і є останнім відліком Великого посту. На особливу увагу заслуговує Чистий четвер.За християнським вченням, у цей день пізно ввечері один із дванадцяти учнів - горезвісний Іуда - за тридцять срібняків продав свого вчителя Ісуса Христа, якого й розіп"яли опівночі. Тому вважали, що в четвер оживають всі зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в цей день обов"язково вмитися або скупатися, тобто очиститись від гріхів, як це вчинив один з палачів перед тим, як провести екзекуцію. 
Особливо клопітно у Страсну суботу жінкам. Адже потрібно вчасно напекти пасок, нафарбувати яєць і посвятити їх церкві. Звечора біля храмів розпалювали вогнище, щоб ті, хто прийшов на всеношну, змогли погрітися, почути забавних казок і переказів. З цим вогнем пов"язана біблейська історія, згідно із якою, коли помирав на розп"ятті Христос, довкіл варти разом з охороною сидів і святий Петро. 
На всеношній не можна було спати. Побутувало повір"я: якщо в цей час дрімав господар, то виляже пшениця, а коли господиня - льон.
     

#‎MuseumWeek‬-2018: ЖИТТЯ В СУСПІЛЬСТВІ І ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Дорогі друзі! З 23 по 29 квітня 2018 року пройде чергова міжнародна музейна акція - "Музейний тиждень у Twitter". Ця акція покликана просувати культуру через Інтернет. Щодня, ми будемо розміщувати на сторінці установи у Twitter трансляцію чи фото певного експоната, та розповідати про них історії, відповідно до теми тижня "Життя в суспільстві і толерантність // Living together, citizenship and tolerance" Приєднуйтесь до кола наших читачів. Буде цікаво!!!

Розкопки на Замковій горі продовжуються

Розкопки на Замковій горі продовжуються

На початку грудня 2017 р. в приміщені обласного краєзнавчого музею відбувся круглий стіл “Таємниці Замкової гори: міфи та археологічні реалії”, на якому науковці музею, Інституту археології НАН України, Історичного факультету Житомирського державного університету ім. І. Франка та Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, підвели попередні підсумки археологічних досліджень на Замковій горі в м. Житомирі. Під час проведення заходу були продемонстровані світлини, які розповідають про перебіг польових робіт, виявлені на площі розкопу № І об’єкти і найбільш цікаві знахідки. Однак на цьому археологи не зупинилися і, після налагодження погодних умов розкопки було продовжено.  

Детальніше...

Сакральні свідки минулого

САКРАЛЬНІ СВІДКИ МИНУЛОГО

У 2017 р. відділом досліджень музею проводилися археологічні розвідки на територіях Андрушівського та Коростишівського районів Житомирської області. Серед виявлених пам’яток давнини і численних знахідок значну увагу привертають ще досі маловивчені і надзвичайно цікаві об’єкти – кам’яні хрести. На території та околицях 3 населених пунктів було оглянуто три раніше відомих та виявлено  5 нових хрестів. У західній частині с. Городківка Андрушівського району, за 18 – 20 м на північний захід від будинку культури зафіксовані рештки старовинного, можливо при храмового  кладовища. Виявлене у 2011 р., додатково оглянуте 26 листопада 2017 р. Рештки його простежуються на невеличкій території розмірами 23х16 м (0,036 га). На його території виявлені надмогильні  камені та 4 кам’яних хреста (Рис. 1, 1-5). Усі вони належать до одного конструктивного типу – чотирикінцевих. Виготовлені із граніту темно-сірого кольору. Усі орієнтовані по лінії схід-захід. Виділяються хрести грецького (Рис. 1, 2-4) та лапчатого типів із розширеними кінцями (Рис. 1, 1, 5). Розміри: висота над рівнем землі 0,25-0,53 м, ширина 0,14-0,43 м, товщина 0,10-0,21 м, поперечина виступає від основи на 0,08-0,16 см, завдовжки 0,33-0,60 м, завширшки 0,13-0,28 м, завтовшки 0,06-0,16 м. На хресті №2 спостерігаються вирізьблені зображення великого та групи маленьких хрестиків двох типів – прямоконечних та косих, написи у 6 рядків і дата 1863 чи 1865 (Рис. 1, 2-3).

Рис. 1. Кам’яні хрести, виявлені у 2017 р. на територіях Андрушівського

і Коростишівського районів Житомирської області

1-5 – пункт Городківка-І (Хрести), 6-7 – пункт Більковці-Воронцова, 8 – пункт Більковці-кладовище, 9-11 – с. Осиковий Копець

Детальніше...

Городківські старожитності

ГОРОДКІВСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ

с. Городківка розташоване на живописних берегах р. Гуйви за 15 км на південний захід від м. Андрушівки. За історичними джерелами відоме як Халаїмгородок. В ґрунтовному багатотомному видані “Історія міст і сіл УРСР. Житомирська область”, яка побачила світ у 1973 р. стисло зазначено, що село відоме з 1724 р. Насправді воно відоме набагато раніше, принаймні ще за доби козачини. Хоча історією села і навколишніх місцевостей науковці і краєзнавці цікавились вже давно, однак в археологічному плані ніколи цілеспрямовано не вивчалося. І це недивно, бо відомості про старожитності в цій місцевості доволі обмежені і мало відомі широкому загалу. У листопаді 2017 р. відділом досліджень музею за участю місцевих та коростишівських краєзнавців І.Л. Савицького, Ю.В. Святюка та Є.В. Дубівки на території і прилеглих до села місцевостей були проведені невеличкі археологічні розвідки. В результаті було додатково обстежено один раніше відомий та виявлено сім нових різночасових археологічних об’єктів. Об’єкти умовно названі Городківка-І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII та VIII.  

Рис. 1. Знахідки виявлені на території і околицях с. Городківка Андрушівського району

3 – Городківка-ІІІ, 7 – урочище “Стара тракторна бригада”, 8-12 – Городківка-V, 1, 6, 9 – Городківка-VII, 2, 4-5 – Городківка-VIII, 10-11 – північна околиця села

Детальніше...

Відкриття виставки

У телевізійному реаліті - шоу «4 весілля» показують особливості сучасного шлюбного обряду. А яким він був колись, як до нього готувалися наші прабабусі і прадідусі, як вони виглядали, як проходило те «колишнє» весілля і які обряди та речі його супроводжували? 
Усе це і ще багато іншого ви можете дізнатися завітавши на відкриття етнографічної виставки ”Атрибутика весільної обрядовості кін. ХІХ – 50-х рр. ХХ ст.” до нашого музею 15 березня о 14.00 год.


Детальніше...