Сьогодні, 14 січня, в народі святкують Старий Новий рік або Василя.

     За християнським ученням, у цей день Христові зробили «обрізання», а тому віруючі намагаються нічого не різати.

     На Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства.

    Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Це робили переважно підлітки. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату: «На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем!» Батьки ощедровували хлопців грішми, і тоді вони починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги.

   Часом перших посівальників господиня садовила на порозі й роззувала, щоб «вдома краще кури неслись», а господар тим часом ішов з коцюбою до сідала і згонив курей, щоб «починали скорше нестись».

     14 січня вважалось за честь вітати всіх Василів.

     Деінде на новолітування виносили на подвір’я «дідуха» і спалювали його, що символізувало початок Нового року.