ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРИЗОНТИ ІСТОРІЇ

 

В історичній частині м. Житомира, на живописних берегах р. Кам’янки, при впадінні струмка Рудавки, височіє доволі великий пагорб, відомий багатьом житомирянам як Замкова гора. Чимало таємниць приховує ця історична місцевість. Сама назва вказує на те, що колись у цій місцевості розташовувалося давнє укріплення, яке побудували древляни. Пізніше на його території звели замок – цитадель стародавнього Житомира. Але все це відбувалося упродовж раннього, розвинутого і пізнього середньовіччя (VIII-XVIII ст.). Що тут було раніше до останнього часу було невідомо або лише здогадувалися, виходячи з виявлених у цій місцевості знахідок.

Зокрема, у 1984-1985 рр. на північних та південно-західних схилах гори, особливо на присадибних ділянках, розташованих вздовж вул. Замкової, зібрані фрагменти ліпного посуду прикрашені конічними наліпами по боках та мотузковим орнаментом на лицевій стороні, а також окремі крем’яні знаряддя праці, характерні для пізньотрипільської культури доби енеоліту – ранньобронзового віку IV – початку ІІІ тис. до н.е.

У 2013 р. тут знайдено дуже цікаву знахідку – пряслице з незвичайним орнаментом у вигляді 3 вертикальних рисочок розчленованих 4-5 поперечинами та 2 хвилястими лініями між ними. На денці зображення у вигляді кола, утвореного 11 крапковими заглибленнями.

У 2016 р. музейна збірка поповнилася крем’яним скребком, знайденого північніше вул. Замкової, на схилі урвища до стр. Рудавки. Що цікаво, усі наведені вище знахідки концентруються переважно в районі Замкової гори, що побіжно може свідчити про те, що тут було поселення, але підтвердити це тривалий час не вдавалося.

У жовтні 2017 р. під час стаціонарних досліджень, неподалік приміщення архіву, у західній частині розкопу № І, було виявлено перший об’єкт того часу – господарську яму. У верхній частині яма мала округлу форму розмірами 1 х 1,03 м. Під час зачистки контур розширився і представляв заглиблення неправильних напівсферичних обрисів із обрізаним у північній частині та похилими по діагоналі краями, розмірами із заходу на схід – 2,05 м та із півдня на північ 0,92 – 1,54 м. В центральній частині яма грушеподібної форми з розширеною північною та звуженою південною частинами, завдовжки із півдня на північ – 1,48 м, при ширині 0,56 – 1,06 м, глибиною від рівня денної поверхні 0,70 – 0,92 м. На поверхні і в заповнені ями були знайдені фрагменти вінець, стінок і денець ліпного посуду пізньотрипільської культури прикрашені характерним мотузковим або ямковим орнаментом та конічними виступами по боках (Рис. 1, 1-17), глиняні пряслиця (Рис. 1, 25-26), а також уламки печини, у тому числі із відбитками елементу дерев’яної конструкції (Рис. 1, 24), кам’яні та крем’яні вироби (Рис. 1, 18-21), кістки тварин (Рис. 1, 22) і річкову черепашку (Рис. 1, 23).

Рис. 1. Знахідки пізньотрипільської культури, виявлені під час досліджень на Замковій горі у 2017 р.

 1-17 – фрагменти глиняного посуду, 25-26 – пряслиця, 24 – печина із відбитком елементу дерев’яної конструкції 18-19 – кам’яні вироби, 20-21 – крем’яні вироби, 22 – кістка, 23 – річкова черепашка   

Окремі знахідки цього періоду були знайдені у культурному шарі,  заповненнях об’єктів №№ 1, 2 та 5 у межах розкопу № І, а також на площах розкопів №№ ІІ та ІІІ.

Виходячи із наведеного можемо констатувати, що Житомир з’явився не на порожньому місці. Задовго до його появи, за доби енеоліту – ранньобронзового віку на території Замкової гори почали осідати і освоюватися територію племена пізньотрипільської культури.   

Старший науковий співробітник

відділу досліджень                                                                                             О.О. Тарабукін