Розкопки на Замковій горі продовжуються

На початку грудня 2017 р. в приміщені обласного краєзнавчого музею відбувся круглий стіл “Таємниці Замкової гори: міфи та археологічні реалії”, на якому науковці музею, Інституту археології НАН України, Історичного факультету Житомирського державного університету ім. І. Франка та Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, підвели попередні підсумки археологічних досліджень на Замковій горі в м. Житомирі. Під час проведення заходу були продемонстровані світлини, які розповідають про перебіг польових робіт, виявлені на площі розкопу № І об’єкти і найбільш цікаві знахідки. Однак на цьому археологи не зупинилися і, після налагодження погодних умов розкопки було продовжено.  

З метою визначення перспективності подальшого дослідження Замкової гори, на захід від розкопу № І були закладені послідовно розвідувальні розкопи № ІІ та № ІІІ розмірами 10 х 4 м кожний (Рис. 1). На площі розкопів, на глибині 0,60 – 0,80 м від рівня сучасної поверхні, на фоні материкового темно-жовтого лесового ґрунту було виявлено контури плям десяти археологічних об’єктів різноманітних конфігурацій. Це рештки ям округлих і округло-овальних обрисів. У північно-західній, кутовій частині розкопу № ІІ виявлено частину об’єкту квадратної або підпрямокутної форми, що виходить за межі розкопу, витягнутого по діагоналі з південного заходу на північний схід стороною завдовжки 3,86 м, при ширині максимально 1,70 м. Заповнення чорного кольору, густо насичене вугликами. Очевидно, об’єкт загинув під час пожежі. Поруч до північно-східного боку кромки об’єкту примикає стовпова яма квадратної в плані форми, розмірами  0,17х0,19 м.

Рис. 1. Розкопи №№ ІІ та ІІІ

Привертає увагу об’єкт, виявлений на глибині 0,60 – 0,80 м від рівня сучасної поверхні у західній частині розкопу № ІІ. Він представляє собою скупчення каміння у вигляді кладки, витягнутої на площі розкопу по діагоналі, переважно із півдня на північ, а верхня частина з невеликим ухилом на північний схід. Кладка підпрямокутних обрисів, завдовжки 4,80 – 4,90 м, завширшки 0,68 – 0,80 м. Ймовірніше це рештки фундаменту якоїсь будівлі.

Крім того, на площі згаданих розкопів і в культурних нашаруваннях, зібрані чисельні знахідки, як-от фрагменти ліпного посуду пізньотрипільської культури доби енеоліту-ранньобронзового віку, в числі яких верхня частина миски із загнутими до середини вінцями, фрагменти кружального посуду литовського

періоду 2 пол. ХІІІ – XV ст. та кружального посуду XVI – XIX ст., у тому числі покритої із середини жовто-гарячою поливою. Знайдено також уламок пічної кахлі, денце скляної посудини прямокутної форми типу “штофу”, залізний стрижень із загнутим під кутом кінцем та зуб дикої тварини (Рис. 2).

Рис. 2. Знахідки, виявлені в розкопах №№ ІІ та ІІІ

Отже, продовження робіт на площі західніше розкопу № І підтвердили перспективність і необхідність подальших археологічних досліджень  на Замковій горі.

У наступних повідомленнях маємо намір більш детально розповісти про виявлені під час розкопок найбільш цікаві археологічні об’єкти і знахідки, які дозволять відкрити нові та маловідомі сторінки з історії минулого Житомира.

Старший науковий співробітник

відділу досліджень музею                                                                     О.О. Тарабукін