Про птахів зимового Житомира
Серед пернатого населення нашого міста є такі, що оселяються поруч з людиною лише в теплий період року, а деякі тут мешкають постійно. Це осілі птахи, які не бояться зимового загартовування. Згодом до них приєднуються ще й гості з прилеглих до міста лісів та полів, а окремі – з далеких північних країн. Кожен вид обирає найзручніші місця проживання, однак є й такі, що трапляються практично в кожному куточку міста, вони є звичайними і досить чисельними городянами. Такий розподіл насамперед обумовлений наявністю кормів, від яких залежить успіх зимівлі птахів…
З 1994 року співробітниками відділу природи Житомирського краєзнавчого музею розпочато дослідження зимової орнітофауни Житомира. В 2004 році, після опрацювання отриманих даних, брали участь в міжнародній науково-практичній конференції «Облік птахів: підходи, методики, результати». Тоді в межах міста і найближчих околицях зареєстровано 79 видів зимуючих птахів. В наступні роки, впродовж 2004 – 2017 років, було зареєстровано ще 12 нових видів. Тож за весь час зимових орнітологічних розвідок в Житомирі виявлено 93 види пернатих. Однак з цього переліку кожної зими незалежно від її характеру зустрічаються лише 30-35 видів, а решта – нечисленні та рідкісні гості окремих років. Погодні умови зими, що минула, були типовими для нашого краю в цю пору року. Вдосталь снігового покриву, велика кількість хмарних днів, подекуди й погожі сонячні днини з тріскучими морозами. В окремі дні перед відлигою стелились тумани, інколи й дощило, часто тривали ожеледиці. В цей зимовий період зареєстровано 62 види птахів з 11 рядів, з яких переважали представники ряду Горобцеподібні (33 види) та Гусеподібні (9 видів). Найбільше видове різноманіття та кількісне перебування птахів виявлено на територіях зелених насаджень, парків, скверів, кладовищ та водно-болотних ділянках. Але найчисельнішими і звичайними пернатими мешканцями міста були граки, голуби сизі, синиці великі та горобці польові. Щодо горобця хатнього, який за період першого десятиліття досліджень в Житомирі був масовим видом, то нині його чисельність істотно зменшилась, і це явище відбувається також в інших містах України. Наразі цей вид у нашому місті ще є звичайним, але наближається до категорії з меншою чисельністю і зустрічається переважно в умовах приватної забудови. Зграйки польових горобців траплялись значно частіше і повсюдно (рис.1), разом з синицями вони були постійними відвідувачами годівничок.
Рис. 1. Польовий горобець Passer montanus (Linnaeus,1758) один з найчисельніших пернатих в зимовому Житомирі
До масових видів належить і грак, який теж траплявся практично скрізь, а особливо були помітними їхні галасливі тисячні зграї, під час вранішнього розльоту на годівлю та вечірніх скупчень перед нічлігом. Зазвичай поруч з граками у невеликій кількості тримались тендітніші галки. Дуже часто зграї цих птахів люди невірно називають воронами і хоч грак та галка є родичами ворони, але все ж це різні види. Щодо ворони, то в нашій місцевості водиться лише однин вид – сіра, яка теж належить до звичайних мешканців міста, однак її чисельність порівняно з граком значно менша. Це також стосується й сороки та нечисленної сойки. Відвідувачі краєзнавчого музею часто запитували про ватаги пернатих, які метушливо переміщались зимовими вулицями міста, але частіше їх приваблювали території з насадженнями горобини. Насамперед були помітними зимові гості з північних країн – чубаті омелюхи (рис.2). Їхні перші зграйки в місті з’явились ще в листопаді, деякі пролітали далі на південь, інші затримувались на годівлю. Впродовж зими омелюхи живились плодами горобини, калини, а також омели, від чого і отримали власну назву. Під час обліків в межах міста зазвичай реєстрували зграйки від 30 до 100 птахів, але інколи траплялись скупчення й понад 300 особин.
Рис. 2. Омелюх Bombycilla garrulus (Linnaeus,1758) тайговий птах, в Житомирі зустрічається під час зимових кочувань
Також з початку зимового періоду в Житомирі були помітні чикотні (рис.3). Це доволі крупні дрозди, які взимку теж ведуть кочовий спосіб життя і часто об’єднуються в чисельні зграї. В грудні у місті їх було порівняно небагато, але у січні чисельність чикотнів помітно збільшилась і причиною цього були гарні врожаї горобини.
Рис. 3 Чикотень Turdus pilaris (Linnaeus,1758) в Житомирі зустрічається під час зимових кочувань, а влітку гніздиться в зелених насадженнях
Ще одним з зимових гостей нашого міста є снігур, який традиційно вважається пернатим символом зими (рис.4). Червоногруді красені самці і в скромному сіруватому вбранні самички переважно об’єднуються у невеличкі зграйки.
Рис. 4 Снігур Pyrrhula pyrrhula (Linnaeus,1758) живиться насінням ясена в долині р. Кам’янка
Впродовж минулої зими снігурів реєстрували постійно, однак серед багатоповерхової забудови вони траплялися рідко, частіше птахи перебували в долинах річок Тетерів, Кам’янка, Лісова та Крошенка. Також снігурі були звичайними в умовах старих міських цвинтарів, парків і скверів, особливо де зростають клени та ясени, насінням яких вони охоче живляться, крім того, урізноманітнювали свій раціон ягодами та бруньками дерев. Наявність в місті і найближчих околицях незамерзаючих ділянок водойм сприяє перебуванню птахів водно-болотяних угідь. За всі попередні роки нами виявлено 23 види з цієї групи, а минулої зими зареєстровано 13 видів. В січні співробітники музею долучились до роботи міжнародного зимового обліку водно-болотяних птахів (International Waterfowl Census), результати досліджень були передані національним координаторам. Серед зимуючих водно-болотяних пернатих найчисельнішим представником є крижень (рис.5), який на ополонках створює основні зимові угруповання. В нашому місті скупчення цих диких качок збираються понад пів століття. На початку грудня минулої зими обліковано від 2 до 2,5 тисяч крижнів, а у січні через замерзання і зменшення площі ополонок чисельність зменшилась до 1,7 тисяч особин, частина качок відкочувала на південь.
Рис. 5. Зграя крижнів Anas platyrhynchos (Linnaeus,1758) на ополонці р. Тетерів
Постійним і нечисленним зимівником, який щороку тримається поруч з крижнями є пірникоза мала, це невеликий рибоїдний вид водоплавних, який вміло пірнає. Також цієї зими на р. Тетерів та відстійниках в промисловій частині Житомира були зареєстровані лебеді-шипуни (рис.6), чирянки, лиски і водяні курочки. Крім них траплялись регіонально рідкісні водоплавні: гагара чорношия (рис.7), свищ, чернь чубата, крех великий, ще й представники Червоної книги України - чернь червонодзьоба і гоголь (рис.8). Поблизу незамерзлого плеса спостережено поодиноких особин чапель сірих і чепур великих
Рис. 6. Пара дорослих та молодий лебеді-шипуни Cygnus olor (Gmelin,1789) на ополонці р. Тетерів поблизу Станишівського майдану
Рис. 7. Гагару чорношию Gavia arctica (Linnaeus,1758)зареєстровано на р. Тетерів у грудні 2016 року
Рис. 8 Черні червонодзьобі Netta rufina (Pallas,1773) (ліворуч) та гоголі Bucephala clangula(Linnaeus,1758) (праворуч) на ополонках р. Тетерів поводяться обережно, дозволяють сфотографувати себе здаля…
Перебування в межах міста чисельних зимуючих видів птахів приваблює сюди і пернатих мисливців. Впродовж минулої зими відносно часто доводилось реєструвати полювання двох видів яструбів – великого (тетерев’ятника або голуб’ятника) і малого (перепелятника або гороб’ятника). Рідше на околицях траплялись канюк звичайний та зимняк. Ще одного невеличкого пернатого мисливця - сорокопуда сірого зареєстрували в межах промислової частини міста. Це другий випадок спостереження виду зимової пори в Житомирі, цей птах, до речі, також занесений до Червоної книги України. Крім того в нашому місті було вперше зареєстровано перебування нехарактерних для зимового періоду птахів: у грудні виявлено вівчарика-ковалика, а в січні – тинівку лісову. Ці види, як правило, зимують у більш південних краях, але окремі особини зрідка можуть залишатися на зимівлю. За народними прикметами, яка погода на Стрітення, такої й весни чекайте. Цього дня кажуть зимобор розпочинається – зима з літом бореться. Якщо тоді відлига – на ранню й теплу весну. Тож, як бачимо, цього року прикмети справджуються, навіть пернаті тому підтвердження: вже наприкінці лютого, який не лютував, а дарував справжню весну розпочалась весняна міграція птахів, з’явились перші шпаки, жайворонки та чайки…
Ще різних цікавинок про пернате населення Житомира і всього нашого краю дізнаєтесь, завітавши в гості до виставкових залів нашого музею.
